1.
В часи тотальної брехні говорити правду – це екстремізм.
2.
Люди, які голосували за невдах, злодіїв, зрадників та шахраїв, не є їхніми жертвами. Вони – співучасники.
3.
Кожне покоління вважає себе розумнішим, ніж попереднє, й мудрішим, ніж наступне.
4.
Що далі суспільство віддаляється від правди, то більше воно ненавидить тих, хто її говорить.
5.
Хто керує минулим, той керує майбутнім.
6.
Нормальна людина влади не прагне, отже, владу мають лише ненормальні.
7.
Свобода – це право говорити людям те, чого вони чути не бажають.
8.
Найшвидший спосіб завершити війну – це зазнати поразки.
9.
Тоталітарна держава встановлює неспростовні догми, а потім змінює їх щодня.
10.
Ієрархічне суспільство можливе лише на засадах бідності та невігластва.
11.
Реклама – це коли щосили луплять палицею по дну порожньої каструлі.
12.
У будь-якому суспільстві прості люди мають жити всупереч заведеному порядку речей.
13.
Влада завжди має бути готова відповісти на запитання: «А що ви робитимете, якщо..?» Опозиція ж брати відповідальність на себе й приймати рішення не зобов’язана.
14.
Політична мова потрібна для того, щоб брехня звучала правдиво, щоб убивство виглядало респектабельним і щоб повітря можна було схопити руками.
15.
Ціль влади – влада.
16.
Лідери, які лякають свій народ кров’ю, тяжкою працею, сльозами й потом, мають більшу довіру, ніж політики, які обіцяють благополуччя й процвітання.
17.
Бувають ситуації, коли «хибні» переконання щиріші, ніж «правильні».
18.
Кожен писака, який стає під партійні знамена, рано чи пізно опиняється перед вибором – скоритися, або заткнутися. Можна, правда, скоритися й продовжувати писати – але що?
19.
У нашому суспільстві ті, хто найкраще обізнаний про те, що відбувається, найменше здатні побачити світ таким, який він є. Загалом, що більше розуміння, то сильніші ілюзії: що розумніший, то божевільніший.
20.
Нам, представникам середнього класу, окрім правильної вимови, втрачати нічого.
21.
Ні за що на світі ти не захочеш, щоб посилився біль. Від болю хочеш лише одного – щоб він закінчився. Немає нічого гіршого в житті, ніж фізичний біль. Перед лицем болю немає героїв.
22.
Якщо ти в меншості – і навіть в однині – це не означає, що ти божевільний.
23.
Усі тварини рівні. Але деякі тварини рівніші, ніж інші.
24.
Якщо дотримуєшся дрібних правил, можна порушувати великі.
25.
Все виявляється дріб’язком, якщо бачиш головне: боротьбу народу, який поступово стає свідомим, з хазяями, з їхніми оплаченими брехунами, з їхніми прихвоснями. Питання стоїть просто. Чи пізнають люди гідне, істинно людське життя, яким сьогодні можуть бути забезпечені, чи цього їм не дано? Чи заженуть простих людей назад у трущоби, чи ні? Сам я, можливо, без достатніх підстав вірю, що рано чи пізно звичайна людина переможе у своїй боротьбі, і я хочу, щоб це сталося не пізніше, а раніше – скажімо, у найближчі сто років, а не у наступні десять тисячоліть…, ось що є справжньою метою нинішньої війни та можливих воєн майбутнього.