Найсильніші люди – які знайшли себе. Вбиті та воскреслі незлічену кількість раз своєю внутрішньою боротьбою, вони випромінюють простоту, залишаючись при цьому складним механізмом, який не по зубах.
Їхня щирість нагадує оголеність і беззахисність, але варто торкнутися їхньої душі, і ти відчуєш усю силу захисної броні з присмаком сталі на губах.
Їхнє слово, як куля, що літає влучно в ціль, пронизує твою голову, змінюючи за секунду твоє мислення і закладаючи в нього щось нове, невідоме тобі раніше.
Їхня мовчанка приголомшує.
Їхня усмішка обеззброює.
У них немає меж, але ти гостро відчуєш свої, як тільки спробуєш увійти на невідому тобі територію.
Вони скрізь і всюди, але самі собою.
Вони бачать тебе наскрізь, бо бачать себе.
Вони знають, якими почуттями ти сповнений і скільки тобі треба до останньої краплі.
І, якщо тобі дуже пощастить, ти зустрінеш їх на своєму шляху. Буде солодко та боляче одночасно. Буде ламати як за черговою дозою. Буде руйнувати і збирати тебе воєдино. Це добрий знак, ти ростеш. Навіть якщо тебе рознесе, як після падіння з висотки, тобі завжди подадуть руку і покажуть те, чого ти раніше не бачив. Головне не пройти повз. Повз таких людей.
Ти впізнаєш їх просто. По погляду, який обеззброює тебе і прив’яже сильніше за будь-які ланцюги.