Згідно з давніми ведичними знаннями любов між чоловіком і жінкою розвивається і проходить сім стадій, між якими немає чітких меж. Вони можуть плавно перетікати одна в одну або, подібно до вибуху, виявлятися одночасно.
I. Стадія споглядання.
Увагу однієї людини привертає інша. Той, чия увага привернена, виділяє іншу людину з оточуючих, придивляється, відчуває симпатію і мимоволі створює ситуації, що дозволяють частіше бачитися, бо зустріч викликає радість.
ІІ. Стадія ініціації.
Хтось із закоханих (іноді обидва) «виплескує» свою симпатію до іншого: активно привертає його увагу різними способами, бажаючи сподобатися, справити сприятливе враження, зацікавити.
ІІІ. Стадія розкриття серця.
Саме цей період ведичні мудреці називають “медовим місяцем”, тому що “серця обох закоханих розкриваються і випускають потоки любові та ніжності”. Один із найщасливіших періодів на початковому етапі розвитку любовних стосунків — кохані забувають про все у світі і їм здається, що вони знайшли свою половину.
Згідно Ведам, на цій стадії не варто відразу вступати в сексуальні стосунки, «поки пристрасть не стане служницею кохання», оскільки «пристрасть здатна дуже швидко захопити серце, знищивши ще зовсім крихітну квітку кохання» і вийти на перший план, зруйнувавши кохання. Давні вважали, що стадія розкриття серця може зайняти від кількох місяців за кілька років.
IV. Стадія зіткнення.
Найбільш складний та відповідальний період. Необхідно знайти точки дотику на всіх рівнях — духовному, інтелектуальному, соціально-побутовому, емоційному та фізичному, що потребує терпіння та уважного ставлення один до одного.
У цей період «серця двох коханих можуть періодично закриватися» через ідеалізацію іншого, страху або дії надмірної пристрасті, тому стає можливим внутрішній або зовнішній розрив. Але цей етап розвитку кохання теж закінчується.
V. Стадія творіння.
Серця коханих «розкриваються» і все більше сповнюються душевною теплотою. Тепер подружжя готове створити повну сім’ю, тобто «прийняти туди душі, які стануть їхніми дітьми». Вони «створюють сад кохання і трепетно дбають про кожну квітку», не чинять тиску на своїх дітей і не намагаються їх переробити.
З настанням стадії творіння «серця тих, хто любить, вже ніколи не закриваються».
VI. Стадія самопожертви.
Кохані проходять випробування свого кохання. Для кожної пари вони свої, як і міра самопожертви. Життєве завдання етапу полягає в остаточному руйнуванні того, що штучно було створено у стосунках між людьми, щоб залишилося лише кохання.
VII. Стадія гармонії.
Серця двох людей як би з’єднуються разом і між ними не залишається відмінностей – вони знаходяться в одній енергоінформаційній матриці, подружжя має єдине серце на двох. Люблячі відчувають одне одного на відстані. «Потік кохання, подібно до невичерпного водоспаду, вивергається навколо них, гармонізуючи простір і час. Навіть сильний біль не здатний порушити блаженство кохання. Душі, що досягли цієї стадії, не розлучаються після смерті».
Ті, хто змогли пройти всі сім стадій розвитку любові, досягають духовної досконалості і, просвітлені, повертаються до Бога.